Чищення груби
Піч – це винахід, який допоміг людству контролювати вогонь і використовувати його собі на користь. За тисячі літ свого існування піч постійно вдосконалювалася. Сьогодні пічне опалення досі залишається актуальним. А різноманітність пічних пристроїв – неймовірна.
Умовно печі можна розділити на наступні категорії:
- за призначенням – промислові та побутові;
- за способом застосування – для опалення, для приготування їжі, для обігріву будинку та приготування їжі одночасно, а також для плавки металів, випалу керамічних виробів тощо;
- за матеріалом виготовлення – глиняні, кам'яні, металеві та цегляні.
Цегляна піч набула найбільшого поширення. Це пов'язано, перш за все, з доступністю матеріалу для виготовлення та можливістю виконувати кладку печі за індивідуальним проектом.
Серед найбільш популярних варіацій цегляних печей можна назвати такі типи (див. мал.1):
Мал.1 Типи печей: 1 - Шведка, 2 - Голландка, 3 - Піч Утермарка, 4 - Груба
Шведка – вертикальна піч з багатооборотним димарем. До її переваг можна віднести компактність конструкції, а також можливість працювати у двох режимах. Таку піч можна використовувати для обігріву будинку та приготування їжі (наприклад, в зимовий період), або тільки як варильну поверхню (тобто без повного нагрівання печі). Наявність духової шафи – ще одна особливість такого типу пічок.
Голландська піч – висока прямокутна конструкція з багатооборотним димарем і відсутністю колосникових решіток. Повітря для горіння сировини надходить через відкриті дверцята топки. Така будова печі з часом втратила популярність через невисокий ККД і необхідність постійно позбавлятися тріщин кладки.
Піч Утермарка – тонкостінна вертикальна конструкція циліндричної форми, як правило, з металевим зовнішнім кожухом. Вона призначена виключно для опалення приміщення, але при цьому не втратила своєї актуальності.
Груба – найпоширеніший вид домашньої печі на дровах або вугіллі, що використовується для опалення та приготування їжі. Назва її походить від німецького слова «grube» або польського «gruba», що власне і означає піч. Іноді розміри конструкції дозволяють організувати і спальне місце у верхній частині печі, розраховане на 2-5 осіб.
При всій різноманітності пічних конструкцій, найважливішим фактором, що їх об'єднує, є наявність димаря. Пристрої, що працюють «по-чорному» (без труби, що відводить дим), давно зжили себе. Адже немає сенсу отруювати будинок і мешканців чадним газом і кіптявою, коли відомі більш практичні, безпечні та надійні способи опалення.
Щоб опалити будинок чи приготувати вечерю – необхідно протопити піч, тобто спалити паливо. Незалежно від типу сировини, отримавши необхідне тепло, обов'язково доведеться про грубку подбати. Адже ефективність та безпека її роботи безпосередньо залежать від її поточного стану. Чистка груби має бути «за правило» у хорошого господаря. Інакше можна отримати лише проблеми.
Будова груби
Для того, щоб ефективно використовувати пічне опалення без клопоту, необхідно мати хоча б загальне уявлення про пристрій.
Основна частина, серце будь-якої печі – це топка. Тут відбувається горіння палива.
Попільник (зольник) – місце під топкою, куди обсипається попіл.
Піддувало – отвір між топкою та попільником, що забезпечує додатковий потік повітря для покращення процесу горіння. Є не у всіх конструкціях.
Колосники – спеціальні решітки, на яких відбувається горіння палива. Вони потрібні під час використання вугілля, брикетів та інших видів сировини, окрім дров. При топці груби дровами, колосникові решітки не потрібні. Тому найкращий варіант улаштування печі – з можливістю прибирати колосники при переході на інший вид палива.
Димохід – труба для відведення димових газів.
Приготування їжі може здійснюватися на варильній поверхні або на поду (якщо він обладнаний).
Ці та інші елементи груби наочно показані на мал.2.
Мал.2 Будова груби
Як почистити сажу в грубі
Догляд за грубкою починається з ревізійного огляду перед кожним опалювальним сезоном, або перед першим розпалом після тривалого простою. Потрібно оглянути димар і пристрій на наявність тріщин, руйнувань, частин елементів конструкції, що прогоріли. Усі дефекти слід усунути до запуску системи. Інакше, до закінчення зимового періоду проблема може лише посилитись. Також необхідно видалити сажу, яка в більшості випадків залишається після завершення попереднього опалювального сезону. Звичайно, краще чистити не лише перед початком сезону, а й після його завершення. Це безпосередньо впливатиме на спосіб чищення, який необхідно буде застосовувати. При сильному засміченні потрібне чищення груби від сажі механічним способом. Для проведення процедури слід звертатися за послугами до сажотруса. В його арсеналі є спеціальні інструменти – йоржі різного діаметру та форми, обтяжувачі та подовжувачі для щіток. За можливості механічне чищення сажі в грубці прискорюється використанням дриля або перфоратора. Все залежить від стану конструкції. Головне, щоб після швидкого чищення не довелося робити ремонт печі.
При невеликому шарі сажі можна використовувати хімічні очищувачі. Це можуть бути поліна, оброблені каталітичним складом, або гранули, брикети, що містять хімічні речовини. Будь-який з цих хім. засобів просто додається до сировини під час горіння. У ході хімічної реакції відбувається руйнування сажі та її видалення. Однак слід пам'ятати, що застосування таких очищувачів дозволить не більше як потрусити сажу в грубі. З великими покладами сажі вони не впораються. Тому доцільно їх підкидати у топку для профілактики утворення сильних засмічень.
Як почистити сажу в грубі народними засобами
Підтримувати нормальний стан пічного обладнання можна за допомогою народних методів боротьби з сажею. Наприклад, сіль допомагає просушити дрова та розрихлити невеликі шари сажі. Картопляне лушпиння можна також відправляти до топки. Тільки його необхідно попередньо підсушити. І для досягнення ефекту знадобиться з піввідра лушпиння вкидати за один раз. Процедуру слід повторювати регулярно, 1-2 рази на тиждень. А ось осикові поліна та горіхова шкаралупа мають високу температуру горіння, тому здатні випалювати сажу. Додавати їх краще невеликими порціями, щоб не спровокувати пожежу в димарі.
Серед усіх народних способів чищення не варто лише довіряти пораді, що можна використовувати як очищувач гас. Це найбільш небезпечне чищення сажі в грубі ціна якої може виявитися надто високою.
Чим чистити димар, піч або твердопаливний котел у процесі експлуатації – вибір завжди за господарем. Але, використовуючи будь-який допоміжний засіб (хімічний чи народний), не варто відмовлятися від послуг пічника чи сажотруса. Досвідчений фахівець може не лише усунути проблеми, а й дати добрі рекомендації на майбутнє.