Чищення каміну
Камін – особливий різновид пічного обладнання. Цей тип пристрою має характерні ознаки. Основна з яких – асоціація з теплом, затишком, красою оздоблення приміщення. Нерідко в дизайнерських рішеннях присутні різноманітні імітації камінів саме для того, щоб викликати відчуття теплої атмосфери в будинку. Бажання встановити камін у приміщенні, не розрахованому на такий вид системи, призвело до створення електрокамінів та біокамінів. Ці альтернативні агрегати є і теплогенерующим пристроєм, і важливим елементом в інтер'єрі.
Різновиди камінів
Конструкція каміна складається з топки та димаря. Топки можуть бути металевими чи цегляними. Вони, як правило, невеликих розмірів. Сучасні моделі найчастіше виконуються закритого типу, тобто з дверцятами, що закривають топку (див. мал.1). Це захищає від випадкових іскор, що вилітають із полум'я. Також уберігає вогонь у топці від згасання через протяги, а приміщення від димових газів. Крім більш високого рівня пожежної безпеки, каміни із закритим типом топки мають більший ККД. Матеріалом для виготовлення дверцят топки найчастіше служить спеціальне жароміцне скло. Воно дозволяє і за процесом горіння спостерігати, і надійно виконує захисні функції. Тому коли проводиться очищення каміна, дверцята також слід приводити до ладу в обов'язковому порядку. Для цього можна використовувати попіл. Вологий газету мочають у попіл, а потім протирають скло і відчищають наліт кіптяви та сажі. Звичайно, більш швидший та зручний спосіб очистити скляні дверцята – застосувати спеціальні хімічні засоби. Головне, щоб чищення скла проводилося після того, як дверцята охолонуть. Хоч скло і стійке до високих температур, проте потрапляння води неминуче призведе до його розтріскування.
Для камінів з відкритим типом топки замість дверцят виготовляють спеціальний пристрій – камінні екрани або решітки (див. мал. 2). Їхнє завдання – захистити навколишні предмети, людей та тварин від відкритого вогню. Проте захистити від іскор та диму вони не можуть. Тому з відкритими камінами слід поводитися більш обережно. Біля каміна обов'язково встановлюють захисне покриття для підлоги, а сам пристрій не залишають без нагляду. Поціновувачам запаху диму також треба бути уважнішими до свого здоров'я. Дослідження вчених показали, що вдихання диму призводить до захворювань органів дихання. Отже, для будинку краще вибирати варіант каміна із закритою топкою.
Димар каміна може бути цегляним, керамічним, металевим або з азбестових труб. Металевий димар, або сендвіч-труба, зручний своєю простотою монтажу та обслуговування, але він має властивість відносно швидко прогорати. Керамічний димар найбільш міцний і довговічний у плані експлуатації. Однак неправильне чищення камінних труб із кераміки може призвести до утворення сколів. Видаляти сажу з таких димарів можна тільки пластиковими йоржами чи хімічними очищувачами. Щоб організувати правильний та безпечний процес чищення, краще звернутися за послугами професійного сажотруса.
Ще один корисний конструктивний елемент – шибер. Це залізна пластина, за допомогою якої можна перекривати димар. Пристрій потрібен для регулювання тяги, а також для перекривання димохідного каналу під час простою каміна, щоб гілки, листя, птахи та інше сміття не потрапляло через димохід у топку. Але шибер передбачений не у кожному каміні. Часто його використання вважають недоцільним, віддаючи перевагу димарю із хитромудрою конструкцією. Щоб сажа в димарі не загорілася від сильного полум'я, в камінах часто присутні відсікачі вогню. У залізних топках – це спеціальний підвіс, а в цегляній кладці – відведення убік. Цю частину ще називають димовий "зуб". Він захищає димар від прямого полум'я, на нього обсипається всяке сміття, що потрапляє в трубу з вулиці. Головне, при спорудженні димаря не захоплюватися з кількістю кутів, виворотів та виступів. Тому що це позначиться на подальшому обслуговуванні димового каналу. Чистка димоходу каміна витіюватої форми може вимагати часткового розбирання. У будь-якому випадку ускладнювати відведення димових газів – погана ідея. Камін за своєю суттю не є пристроєм, який має опалювати велике приміщення. Для обігріву значної площі краще вибрати інший агрегат як основний елемент системи опалення. Або разом із каміном використовувати додаткові джерела тепла.
Чищення каміна від сажі
У каміні можна спалювати дрова, вугілля, пелети, газ та біопаливо. Останній вид сировини підрозуміває особливий тип камінів, конструкція та застосування яких відрізняються від класичного варіанту. Найчастіше камін топлять дровами. Це в свою чергу призводить до утворення сажі. Особливо сирі дрова. Наліт осідає на всіх поверхнях топки та димарі. І дуже важливо регулярно видаляти ці скупчення осілих димових газів. Адже сажа дуже горюча, а полум'я в топці каміна може з легкістю підпалити ці засмічення.
Чищення камінів/димоходів може здійснюватися механічним або хімічним способом.
При хімічному чищенні в топку додають поліна, брикети або порошки, що містять каталітичні речовини. Під час горіння ці засоби для чищення вступають у хімічну реакцію з сажею, доводячи її структуру до рихлого стану. Потім сажа частково обсипається вниз, частково виводиться в трубу з димовими газами. Важливо пам'ятати, що хімічні очищувачі сажі слід використовувати регулярно, у помірній кількості, а також із профілактичною метою. Якщо камін давно не чистили, то варто спочатку викликати сажотруса для механічного чищення. В іншому випадку можна спровокувати пожежу. Справа в тому, що димар каміна більш широкий, у порівнянні з іншими видами пічного обладнання. Тому повністю засмітитися він навряд чи зможе. Звичний запах диму, наявність тяги, і нерідке згасання вогню через протяги, приводить власників камінів в оману, що немає жодних проблем. При цьому шари сажі можуть бути критично величезними, і щохвилини ставити під загрозу здоров'я та життя домочадців.
Послуги сажотруса
Сажу в каміні механічним шляхом можна почистити знизу догори або зверху донизу. Вибір методу визначаться досягненням максимальної ефективності. Для організації класичного варіанту чищення (через димар) сажотрус виконує такі заходи:
- закриває відкриту топку каміна щільною плівкою, щоб уникнути забруднення навколишніх поверхонь сажею;
- забирається на дах будівлі, використовуючи страхувальні троси;
- підбирає необхідний йорж для чищення (круглий чи прямокутний, металевий чи пластиковий, залежно від матеріалу димоходу);
- видаляє сажу в димарі, опускаючи щітку вниз за допомогою троса і спеціального обтяжувача;
- чистить щітками топку каміна;
- збирає обтрушену сажу та очищає поверхні біля каміна будівельним пилососом.
Якщо є можливість почистити камін зсередини (знизу вгору), то йоржі проштовхуються димарем за рахунок подовжувачів – жорстких або гнучких трубок. Для прискорення процесу може використовуватися дриль чи перфоратор.
Крім того, фахівець обов'язково проводить огляд пристрою та димоходу на наявність тріщин у кладці, сколів, прогорілих частин конструкції, щоб попередити власників про майбутні проблеми та своєчасно їх усунути.
Коли послуги сажотруса не потрібні
В інтернеті багато рекомендацій як чистити димар народними засобами. Найпопулярніші методи боротьби з сажею – картопляне лушпиння, сіль, осикові поліна та горіхова шкаралупа. Кожен із цих допоміжних очисників додають у топку під час горіння сировини. Картопляне лушпиння та сіль повинні розрихлювати сажу, а поліна та шкаралупа – випалювати її. Проте можна зустріти й небезпечні поради. Наприклад, випалювання засмічень за допомогою гасу – це саме та чистка каміна, ціна якої може бути надто високою. Адже керувати процесом не вдасться. Щоб уникнути неприємностей, треба звертатися за допомогою до фахівців. Звичайно, професійне чищення димаря може здатися дорогим заходом. Але в цьому питанні важливе розуміння, навіщо це робити. Адже краще кожен рік викликати сажотруса, ніж один раз у житті викликати пожежних рятувальників.